Питання працевлаштування студентів стає все більш актуальним із наближенням навчального року. Із віком забаганок стає все більше, але просити на них гроші у батьків не завжди зручно. Однак, важливо розібратися, як влаштуватися на роботу, щоб проблем не було ні у роботодавця, ні у навчальному закладі.
РБК-Україна розбиралося, які нюанси необхідно враховувати під час працевлаштування студентів.
Законні підстави працевлаштування студентів
Юристи благодійного фонду «Право на захист» зазначають, що питання працевлаштування студентів в Україні регулює Кодекс законів про працю країни (КЗоТ).
Згідно з частиною 2 ст. 21 КЗоТу, працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або декількох підприємствах, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Листом Мінсоцполітики від 25 липня 2014 року №301/13/116-14 це підтверджується. Зокрема, у документі йдеться, що студентам вищих навчальних закладів, у тому числі тим, хто навчається за денною формою, дозволено поєднувати роботу та навчання. Таким чином, установи можуть приймати студентів на роботу, в тому числі на умовах повного робочого дня.
"Таким чином, будь-яка повнолітня особа має право працювати, зокрема, якщо навчається в університеті. Головне, щоб графік роботи не перетинався з графіком навчання", – кажуть юристи.
Чи готові роботодавці брати на роботу студентів
Станом на кінець липня 2024 року один із сервісів пошуку роботи пропонує більше 10 000 вакансій для студентів по всій території України. Найбільше пропозицій роботи у сфері виробництва та на робочі спеціальності – 4446 вакансій. На другому місці за кількістю вільних робочих місць – сфера торгівлі, де є 3773 вакансії, на четвертому – робота на складах та у сфері логістики, де відкриті 3018 вакансій.
Роботодавці теж кажуть, що не завжди готові приймати на роботу людей, які не працювали у студентські роки. Так, засновниця одного із українських медіа Альона Яцина на своїй сторінці у Facebook розповідає, що для неї є важливим показником те, чи працювала людина у студентські роки.
"Як роботодавець, я не беру на роботу випускників кафедри журналістики, які протягом чотирьох років навчання ніде не працювали. Якщо людина, яка хоче працювати в медіа, чотири роки тільки те робила, що навчалась – діла не буде", вважає засновниця медіа.
Вона зазначає, що уміти вчитися – теж навик, якому треба вчитися.
"Ми зараз матимемо покоління дорослих (за паспортом) людей, яке не вміє вчитися і не хоче працювати", – пише Альона Яцина.
Раніше РБК-Україна писало, що на ринку праці нашої країни склалася складна ситуація у зв’язку з дефіцитом кадрів. Зокрема, через виїзд спеціалістів за кордон та мобілізацію, роботодавці не можуть знайти кваліфікованих працівників.
При підготовці матеріалу використані такі джерела: коментарі юристів БФ "Право на захист", дані порталу Work.ua, публікації на сторінці у Facebook Альони Яцини.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
